Ми розпочинаємо цикл коротких публікацій про еволюцію системи каналізації у світі та, зокрема, про розвиток технологій очищення стічних вод, кульмінацією цього розвитку людства є технологія біологічного очищення господарсько-побутових стічних вод VFL (Vertical Flow Labyrinth), розроблена у 2004 році. компанією AQUATEC VFL s.r.o. (Словаччина).
Подібно до еволюційного розвитку колеса в електромобіль, перетворення біблійних скрижалів на планшет з amoled екраном або прогресу невдачі Ікара з давньогрецької міфології в сучасний космічний туризм, очищення стоків досягло своєї досконалості на початку 21 століття в Словаччині, пройшовши шлях від ямки в землі до AQUATEC.
А тепер трохи докладніше про те, як усе це було за останні 5-6 тисяч років...
Каналізація - це система, яка забезпечує збирання, переробку та утилізацію органічних відходів людини та тварин, а також інших стоків з житлових та громадських будівель.
Історія каналізації починається ще з давніх часів.
Перші згадки про каналізації можна знайти в стародавніх цивілізаціях, таких як Стародавній Єгипет і Стародавній Рим.
Стародавній Єгипет славився своєю розвиненою системою каналізації, яка була розроблена ще 3000 року до н.е. В одному з найраніших відомих прикладів каналізації були використані глиняні труби для перенесення відходів у канали, що текли містом. Ці канали були використані для відведення стічних вод та відходів, а також для прокладання каналів для прийняття ванн.
У Стародавньому Єгипті очисні споруди для стічних вод не були поширені. Натомість стічні води та відходи переносилися через канали на сільську місцевість, де вони залишалися на відкритому повітрі. Це сприяло розвитку неприємного запаху та появі заражених вод.
Однак єгиптяни розробили спеціальні вентиляційні системи, які допомагали усувати неприємний запах із каналів. Ці системи складалися з труб, які розгалужувалися від основних каналів і розгалужувалися в різні частини міста, дозволяючи циркулювати повітрю і усувати неприємний запах. Однак ці системи були розроблені тільки для зручності мешканців і не були спрямовані на очищення стічних вод.
Протяжність каналізації у Стародавньому Єгипті залежала від масштабу міста та його населеності. У великих містах, таких як Мемфіс, каналізація могла бути поширена на великі райони, тоді як у менших містах вона могла бути обмежена кількома вулицями.
Зазвичай глиняні труби, що використовуються у каналізації, мали довжину від 1 до 2 метрів. Вони з'єднувалися один з одним, щоб сформувати довгу мережу каналів, яка переносила стічні води із міста на сільську місцевість.
У Стародавньому Єгипті будівництво каналізації було однією з функцій влади. Держава призначала фахівців, які відповідають за будівництво та обслуговування каналізації. Ці фахівці були навчені виготовленню глиняних труб та вміли розміщувати їх так, щоб вони не руйнувалися та не забивалися.
Крім того, влада мала систему штрафів для тих, хто порушував правила використання каналізації. Наприклад, людям, які викидали відходи чи стічні води до каналів, накладали штрафи. Це допомагало зберігати чистоту каналів та покращувати якість води.
На жаль, через 5000 років, на території України багато що так і залишилося на рівні Стародавнього Єгипту.
Подібно до еволюційного розвитку колеса в електромобіль, перетворення біблійних скрижалів на планшет з amoled екраном або прогресу невдачі Ікара з давньогрецької міфології в сучасний космічний туризм, очищення стоків досягло своєї досконалості на початку 21 століття в Словаччині, пройшовши шлях від ямки в землі до AQUATEC.
А тепер трохи докладніше про те, як усе це було за останні 5-6 тисяч років...
Каналізація - це система, яка забезпечує збирання, переробку та утилізацію органічних відходів людини та тварин, а також інших стоків з житлових та громадських будівель.
Історія каналізації починається ще з давніх часів.
Перші згадки про каналізації можна знайти в стародавніх цивілізаціях, таких як Стародавній Єгипет і Стародавній Рим.
Стародавній Єгипет славився своєю розвиненою системою каналізації, яка була розроблена ще 3000 року до н.е. В одному з найраніших відомих прикладів каналізації були використані глиняні труби для перенесення відходів у канали, що текли містом. Ці канали були використані для відведення стічних вод та відходів, а також для прокладання каналів для прийняття ванн.
У Стародавньому Єгипті очисні споруди для стічних вод не були поширені. Натомість стічні води та відходи переносилися через канали на сільську місцевість, де вони залишалися на відкритому повітрі. Це сприяло розвитку неприємного запаху та появі заражених вод.
Однак єгиптяни розробили спеціальні вентиляційні системи, які допомагали усувати неприємний запах із каналів. Ці системи складалися з труб, які розгалужувалися від основних каналів і розгалужувалися в різні частини міста, дозволяючи циркулювати повітрю і усувати неприємний запах. Однак ці системи були розроблені тільки для зручності мешканців і не були спрямовані на очищення стічних вод.
Протяжність каналізації у Стародавньому Єгипті залежала від масштабу міста та його населеності. У великих містах, таких як Мемфіс, каналізація могла бути поширена на великі райони, тоді як у менших містах вона могла бути обмежена кількома вулицями.
Зазвичай глиняні труби, що використовуються у каналізації, мали довжину від 1 до 2 метрів. Вони з'єднувалися один з одним, щоб сформувати довгу мережу каналів, яка переносила стічні води із міста на сільську місцевість.
У Стародавньому Єгипті будівництво каналізації було однією з функцій влади. Держава призначала фахівців, які відповідають за будівництво та обслуговування каналізації. Ці фахівці були навчені виготовленню глиняних труб та вміли розміщувати їх так, щоб вони не руйнувалися та не забивалися.
Крім того, влада мала систему штрафів для тих, хто порушував правила використання каналізації. Наприклад, людям, які викидали відходи чи стічні води до каналів, накладали штрафи. Це допомагало зберігати чистоту каналів та покращувати якість води.
На жаль, через 5000 років, на території України багато що так і залишилося на рівні Стародавнього Єгипту.
