Після розпаду Римської імперії та тривалого періоду середньовіччя, каналізаційні системи не розвивалися так, як у давнину. Великі міста Європи використовували прості системи скидання стічних вод у річки та канали в безпосередній близькості від житлових будівель, що регулярно призводило до забруднення довкілля та поширення хвороб.
Проте, до кінця середньовіччя у Європі почали з'являтися перші вдосконалені системи каналізації. У 13-14 століттях у містах Харле та Брюгге (Бельгія) були побудовані каналізаційні канали, які скидали стічні води у річку. Також у цей час з'явилися перші вуличні туалети та збірні ями для відходів.
У перших двох частинах циклу публікацій про історію розвитку каналізації та технологій очищення стічних вод наведено дані про найдавніші свідчення, виявлені в Стародавньому Єгипті та Стародавньому Римі. Кілька тисячоліть розвитку людства знадобилося, щоб системи каналізації та управління стоками, зокрема, автономна каналізація AQUATEC та очищення стічних вод за технологією VFL, стали в одному ряду з подорожами до космосу та електромобілями.
Після розпаду Римської імперії та тривалого періоду середньовіччя, каналізаційні системи не розвивалися так, як у давнину. Великі міста Європи використовували прості системи скидання стічних вод у річки та канали в безпосередній близькості від житлових будівель, що регулярно призводило до забруднення довкілля та поширення хвороб.
Проте, до кінця середньовіччя у Європі почали з'являтися перші вдосконалені системи каналізації. У 13-14 століттях у містах Харле та Брюгге (Бельгія) були побудовані каналізаційні канали, які скидали стічні води у річку. Також у цей час з'явилися перші вуличні туалети та збірні ями для відходів.
У 19 столітті, у зв'язку зі зростанням міст і збільшенням населення, виникла потреба у більш ефективній системі утилізації стічних вод. У 1842 році в Лондоні була створена комісія з вивчення питання утилізації стічних вод, яка призвела до будівництва першої каналізаційної системи у Великій Британії в 1858 році в місті Сшеффілд.
Ця система, яка називалася "газова каналізація", була розроблена газовиком Джоном Фаулером, який зауважив, що газові труби, якими передавали газ, не мали течі і були достатньо надійними. Він використав цей принцип і побудував каналізаційну систему, яка включала мережу каналів з нахилом, щоб стічні води могли текти гравітацією. Канали були також забезпечені повітропроводами, щоб забезпечити належну вентиляцію.
Перші очисні споруди у Великій Британії були побудовані в 1870-х роках. Ці споруди були створені для того, щоб очищати стічні води, перш ніж були скинуті в річку або озеро. Одна з перших таких очисних споруд була збудована у місті Барнслі, графство Йоркшир.
Воно називалося "механічна очисна споруда" і використовувало гравітаційну фільтрацію видалення твердих частинок зі стічних вод. У 1895 році було збудовано першу біологічну очисну споруду в Брістолі, яка використовувала бактерії для очищення стоків. З кінця 19 століття у Великобританії та Європі почали використовувати більш просунуті технології для очищення стічних вод, такі як аераційні канали, біореактори, фільтри та біологічні ставки, а також біогазові установки для виробництва енергії з ущільненого мулу після обробки стоків.
Цікаво відзначити, що нині – у 21 столітті! – в Україні немає жодної діючої біогазової установки, якими обладнано багато великих міських очисних споруд у світі.
Тільки в 20 столітті, з розвитком нових технологій, з'явилися ще більш ефективні системи очищення стічних вод, такі як активний мул, мембранні фільтри, ультрафіолетова обробка, зворотний осмос та ін. Сьогодні каналізаційні системи розвинені по всьому світу і відіграють важливу роль у забезпеченні здоров'я та безпеки населення, а також у збереженні довкілля, що, на жаль, не можна сказати про нашу рідну Україну, де на превеликий жаль очищення стічних вод знаходиться на рівні Європи початку 20 століття.
Хочеться вірити, що найближчим часом після очищення України від лайна та сморіду під назвою “русня”, поряд з європейським порядком та чистотою, до кожного українського будинку прийде сучасна автономна каналізація AQUATEC.
Після розпаду Римської імперії та тривалого періоду середньовіччя, каналізаційні системи не розвивалися так, як у давнину. Великі міста Європи використовували прості системи скидання стічних вод у річки та канали в безпосередній близькості від житлових будівель, що регулярно призводило до забруднення довкілля та поширення хвороб.
Проте, до кінця середньовіччя у Європі почали з'являтися перші вдосконалені системи каналізації. У 13-14 століттях у містах Харле та Брюгге (Бельгія) були побудовані каналізаційні канали, які скидали стічні води у річку. Також у цей час з'явилися перші вуличні туалети та збірні ями для відходів.
У 19 столітті, у зв'язку зі зростанням міст і збільшенням населення, виникла потреба у більш ефективній системі утилізації стічних вод. У 1842 році в Лондоні була створена комісія з вивчення питання утилізації стічних вод, яка призвела до будівництва першої каналізаційної системи у Великій Британії в 1858 році в місті Сшеффілд.
Ця система, яка називалася "газова каналізація", була розроблена газовиком Джоном Фаулером, який зауважив, що газові труби, якими передавали газ, не мали течі і були достатньо надійними. Він використав цей принцип і побудував каналізаційну систему, яка включала мережу каналів з нахилом, щоб стічні води могли текти гравітацією. Канали були також забезпечені повітропроводами, щоб забезпечити належну вентиляцію.
Перші очисні споруди у Великій Британії були побудовані в 1870-х роках. Ці споруди були створені для того, щоб очищати стічні води, перш ніж були скинуті в річку або озеро. Одна з перших таких очисних споруд була збудована у місті Барнслі, графство Йоркшир.
Воно називалося "механічна очисна споруда" і використовувало гравітаційну фільтрацію видалення твердих частинок зі стічних вод. У 1895 році було збудовано першу біологічну очисну споруду в Брістолі, яка використовувала бактерії для очищення стоків. З кінця 19 століття у Великобританії та Європі почали використовувати більш просунуті технології для очищення стічних вод, такі як аераційні канали, біореактори, фільтри та біологічні ставки, а також біогазові установки для виробництва енергії з ущільненого мулу після обробки стоків.
Цікаво відзначити, що нині – у 21 столітті! – в Україні немає жодної діючої біогазової установки, якими обладнано багато великих міських очисних споруд у світі.
Тільки в 20 столітті, з розвитком нових технологій, з'явилися ще більш ефективні системи очищення стічних вод, такі як активний мул, мембранні фільтри, ультрафіолетова обробка, зворотний осмос та ін. Сьогодні каналізаційні системи розвинені по всьому світу і відіграють важливу роль у забезпеченні здоров'я та безпеки населення, а також у збереженні довкілля, що, на жаль, не можна сказати про нашу рідну Україну, де на превеликий жаль очищення стічних вод знаходиться на рівні Європи початку 20 століття.
Хочеться вірити, що найближчим часом після очищення України від лайна та сморіду під назвою “русня”, поряд з європейським порядком та чистотою, до кожного українського будинку прийде сучасна автономна каналізація AQUATEC.